Зміна діаметра димоходу твердопаливного котла: наслідки звуження, розширення та правильний розрахунок висоти

Купуючи новий опалювальний агрегат, багато господарів стикаються з типовою проблемою: діаметр вихідного патрубка котла не збігається з діаметром вже наявного або запланованого димоходу. Виникає велика спокуса зекономити та «підігнати» трубу під котел за допомогою перехідників. Хтось намагається під’єднати потужний котел до вужчої старої труби, а хтось, навпаки, вважає, що величезний димар забезпечить шалену тягу.

Але твердопаливний котел — це не конструктор LEGO. Це інженерна система, розрахована на конкретні параметри аеродинаміки. Довільна зміна перерізу димового каналу може призвести до того, що котел просто не вийде на робочу потужність, або, що гірше, спричинить задимлення будинку та пожежу.

У цій статті ми по-чоловічому, без зайвої води розберемося, чому не можна просто так змінювати діаметр, як правильно рахувати висоту труби та до яких наслідків призводять помилки монтажу.

Вимоги виробника — це закон: діаметр і висота

Кожен виробник, проектуючи опалювальну техніку, проводить складні розрахунки обсягу димових газів. Тому в технічному паспорті будь-якого агрегату ви завжди знайдете дві суворі вимоги, які не можна ігнорувати:

1. Діаметр димоходу. Цей параметр відповідає за пропускну здатність каналу. Він гарантує, що труба встигне вивести всі гази, які утворюються при спалюванні палива на повній потужності.
2. Мінімальна висота димаря. Цей параметр забезпечує необхідну силу тяги (тиск).

Тут криється критичний нюанс, на якому часто помиляються навіть досвідчені майстри. Висота димоходу рахується від колосників (зони горіння), а не від вихідного патрубка котла і тим паче не від рівня землі.

Чому це важливо? Тяга виникає за рахунок різниці тисків і температур між точкою входу повітря (колосниками, де лежать дрова) і точкою виходу диму (верхівкою труби). Якщо ви плануєте купити твердопаливний котел і просто виведете трубу "як у сусіда", не врахувавши відстань від колосників, ви ризикуєте отримати слабку тягу навіть при правильному діаметрі труби.

Звуження діаметра: чому це небезпечно ("Задушений" котел)

Найчастіша помилка — спроба під’єднати новий потужний котел до старого вузького димаря (наприклад, вихід у котла 150 мм, а труба у стіні — 130 мм). Логіка проста: "Та тут різниця всього 2 сантиметри, перехідник поставлю і все буде працювати".

Що відбувається насправді:

1. Зменшення пропускної здатності. Вузька труба фізично не встигає відводити той обсяг газів, який виробляє котел. Утворюється своєрідна "повітряна пробка".
2. Зворотна тяга. Дим, не знайшовши виходу назовні в повному обсязі, йде шляхом найменшого опору — у приміщення котельні через дверцята завантаження або піддувало.
3. Перегрів котла. Через порушення циркуляції газів теплообмінник може перегріватися, що зменшує термін його служби.
4. Проблеми з автоматикою. Вентилятор або регулятор тяги будуть працювати некоректно, "душити" горіння, оскільки тяги недостатньо для активного спалювання.

Якщо ви вже зіткнулися з проблемою диму в котельні, радимо почитати наш детальний матеріал про те, як покращити тягу в димоході. Але пам’ятайте: якщо діаметр занижений критично, ніякі дефлектори не допоможуть — трубу доведеться міняти.

Важливо: Категорично заборонено звужувати переріз димоходу відносно вихідного патрубка котла. Це грубе порушення норм пожежної безпеки.

Розширення діаметра: більше — не означає краще

Інша крайність — монтаж димаря значно більшого діаметра, ніж потрібно (наприклад, 200 мм замість 150 мм). Здавалося б, широка труба має давати супер-тягу. Але фізика працює інакше.

Наслідки надмірного розширення:

• Турбулентність. Димові гази, потрапляючи у надто широкий простір, втрачають швидкість і починають хаотично завихрюватися. Це погіршує тягу, а не покращує її.
• Миттєве охолодження. У широкій трубі гази швидше остигають. Це призводить до опускання "точки роси" глибоко всередину труби.
• Конденсат та кислота. Різке охолодження газів провокує рясне випадіння конденсату. Змішуючись із сажею, він утворює агресивну кислоту, яка роз’їдає стінки (якщо це не якісні димоходи з нержавіючої сталі, а цегла чи звичайний метал).

Тому, обираючи димохід сендвіч, не варто брати "із запасом". Труба має відповідати потужності агрегату.

Як обійти наслідки та зробити правильно?

Що робити, якщо ідеального збігу немає, або конструкція будинку диктує свої умови? Є кілька технічних рішень.

1. Правило допустимого розширення

Будівельні норми дозволяють трохи збільшувати діаметр димоходу, але не зменшувати його.

• Якщо вихід котла 150 мм, можна ставити трубу 160 мм. Це не критично вплине на аеродинаміку.
• Збільшення перерізу вимагає обов'язкового використання герметичного перехідника (редукції) безпосередньо біля котла.

2. Компенсація висотою (Від колосників!)

Якщо у вас є сумніви щодо тяги через складну конфігурацію (повороти, горизонтальні ділянки), твердопаливний котел працюватиме стабільніше, якщо збільшити вертикальну ділянку димаря.

Кожен додатковий метр труби додає статичного тиску. Але перед нарощуванням перевірте поточну висоту правильно: візьміть рулетку та заміряйте відстань від рівня колосникових грат всередині топки до верхнього зрізу димоходу. Якщо ця цифра менша за паспортну (зазвичай це мінімум 5–6 метрів для побутових котлів) — трубу треба нарощувати обов'язково.

3. Використання утеплених труб (сендвіч)

Для стабільної тяги критично важливо зберегти тепло димових газів до самого виходу з труби. Тут найкраще рішення — сендвіч димохід. Це конструкція "труба в трубі" з шаром базальтової вати між ними.

• Внутрішня труба швидко прогрівається.
• Конденсат майже не утворюється.
• Тяга з’являється навіть у холодну погоду.

Щоб розібратися в нюансах вибору утеплених труб, рекомендуємо ознайомитися зі статтею: який димохід сендвіч краще для твердопаливного котла.

Матеріал має значення: чому нержавійка?

Навіть якщо ви ідеально підібрали діаметр і висоту від колосників, матеріал труби може зіпсувати все. Цегляні шахти довго гріються, мають шорстку поверхню і руйнуються від вологи.

Оптимальний вибір сьогодні — це модульні димоходи з нержавіючої сталі.

1. Гладка поверхня: сажа не затримується на стінках, просвіт труби залишається стабільним.
2. Стійкість до кислот: якісна сталь (AISI 304, 321) не боїться агресивного конденсату.
3. Легкість монтажу: ви можете зібрати димар будь-якої конфігурації.

Також зверніть увагу на товщину металу. Для твердопаливних котлів вона має бути не менше 0.8–1 мм, щоб витримувати високі температури. Детальніше про це читайте тут: товщина стінки димоходу.

Висновки

Експерименти з діаметром та висотою димоходу — це ризик, який не виправдовує себе. Пам'ятайте головні правила:

• Ніколи не звужуйте канал відносно виходу котла.
• Міряйте висоту від колосникових грат, а не від підлоги.
• Використовуйте димохід сендвіч для запобігання конденсату та покращення тяги.

Якщо ви плануєте купити твердопаливний котел, закладайте в бюджет і якісну димохідну систему. Це єдина гарантія того, що тепло залишиться в будинку, а дим піде на вулицю.

В інтернет-магазині ТТСК ми допоможемо вам не помилитися. Наші фахівці підберуть правильний діаметр та розрахують необхідну висоту димаря саме під вашу модель котла.

Потрібна консультація чи розрахунок елементів? Переходьте до каталогу або телефонуйте нам!

➡️Каталог твердопаливних котлів 

➡️Каталог димоходів та комплектуючих